Як проводиться оцінка пожежних ризиків

Останнім часом в Україні слово “пожежні ризики” можна віднести до категорії часто згадуваних. Що ж таке ці ризики, як проводиться оцінка пожежних ризиків (розрахунок) та з якою метою, – спробуємо розібратися у цій статті.

Вищезгадане слово має декілька значень, але зазвичай під ризиком розуміють добуток імовірності настання небажаної події на збиток від неї і зважаючи на його величину планують (вживають, планують вжити) заходів щодо його зниження або ж роблять висновок, що все начебто гаразд і можна спати спокійно. Іншими словами, ризик – це кількісна характеристика, але тут виникає наступне питання: як його оцінити (розрахувати).

Серед чинних наразі нормативно-правових документів про те як проводиться оцінка пожежних ризиків хотілося б згадати насамперед постанову Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. №306 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки” (зі змінами). Як бачите, в назві документа згадується не “ризик”, а “ступінь ризику”. Зважаючи на відсутність офіційно затверджених методик розрахунку ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, автори документа запровадили поняття “високого”, “середнього” і “незначного” ступенів ризику.

Так, як стверджує зазначений нормативно-правовий акт:

“1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, є:

1) провадження такої діяльності на:

потенційно небезпечних об’єктах, об’єктах підвищеної небезпеки, а також на об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. №83 (Офіційний вісник України, 2015 р., №20, ст. 555);

об’єктах, віднесених до відповідної категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою (визначається відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 “Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”);

2) кількість осіб, які перебувають на об’єкті (визначається відповідно до ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 “Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва”);

3) умовна висота будинку (визначається відповідно до ДБН В.1.1.7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”);

4) площа об’єкта;

5) категорія складності об’єкта будівництва (визначається відповідно до ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 “Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва”);

6) наявність підземних та/або підвальних поверхів, приміщень, споруд (визначається відповідно до ДБН В.2.2-9:2009 “Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення”);

7) належність об’єкта до пам’яток архітектури та історії;

8) надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення”.

Відповідно до п. 6 цього ж документа, “планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки” мають здійснюватись з періодичністю не частіше ніж один раз на рік, один раз на три роки і один раз на п’ять років залежно від того, до якого з названих вище ступенів ризику органи ДСНС відносять конкретний об’єкт. Більш детальну інформацію про те, які критерії впливають на визначення того чи іншого ступеню ризику, можна знайти у зазначеній постанові КМУ.

Інспектування об’єктів, що будуються та експлуатуються

Звичайно, на сьогоднішній день можна зауважити, що оскільки діє мораторій на планові перевірки, то не так вже й важливо, до якого ступеню ризику буде віднесено конкретний об’єкт. Однак дія мораторію не є необмеженою і поширюється лише до кінця 2017 року (якщо не буде законодавчо пролонговано більш довгий строк дії), а тому актуальність розрахунку ризиків аж ніяк не зменшується.

Більше того, чинні на сьогодні критерії визначення ступеню ризику неодноразово піддавалися критиці як зі сторони бізнесу, громадських організацій, так і зі сторони самих органів державної влади. Фактично, ДСНС наразі проводить роботи щодо розроблення змін до постанови, якими їх затверджено, тобто у найближчому майбутньому є всі шанси побачити оновлену версію для розрахунку пожежних ризиків.

Але поки ми чекаємо такого “оновлення”, варто не забувати ще одну важливу деталь. Нагадаємо, що основним нормативно-правовим актом в Україні, який регулює відносини у сфері пожежної безпеки, наразі є НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні. Саме цей документ містить посилання на численні будівельні норми та інші нормативні документи, вимогам яких мають відповідати об’єкти того чи іншого типу. Однак виникиє риторичне запитанн: яким чином, скажімо, громадська будівля, зведена 1980 року, може відповідати всім вимогам будівельних норм, датованих 2009 роком? Дійсно, важко собі уявити. Відповідь може бути одна – хіба що після реконструкції. Водночас, часто-густо виникали і, на жаль, досі виникають ситуації, коли інспектор видає припис щодо усунення “невідповідностей”.

Інспектування проектної документації з дотримання вимог пожежної безпеки

З урахуванням того, що такі ситуації не є поодинокими у сьогоднішній реальності, вони не могли не викликати резонанс у суспільстві. І за аналогією, коли на аргументоване невдоволення бізнесу і громадських організацій було вилучено з Правил пожежної безпеки в Україні вимоги щодо оснащення всіх електричних щитів і щитків автономними системами пожежогасіння, на сьогодні у процесі розроблення знаходиться і наступна  зміна до Правил, якою, зокрема, заплановано вилучити посилання на вимоги усіх будівельних норм. Таким чином, у тексті оновлених Правил повинна з’явитися принципово нова норма, яку буде викладено приблизно в такій редакції:

“Під час експлуатації об’єкти повинні відповідати вимогам будівельних норм на момент прийняття цих об’єктів в експлуатацію. Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки, у спосіб, не передбачений будівельними нормами, мають бути погоджені суб’єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.У разі набуття чинності будівельних норм під час експлуатації об’єктів вимоги цих документів необхідно враховувати при проведенні реконструкції, реставрації, технічному переоснащенні та капітальному ремонті приміщень, будинків і споруд відповідно до Закону України “Про архітектурну діяльність”. При цьому до проведення зазначених робіт має бути забезпечено гранично допустимий рівень прийнятного ризику на об’єкті відповідно до Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 р. №37-р”.

Якщо не полінуватися і прочитати цей документ (Концепцію), то неможна не побачити запланований перехід від якісного оцінювання ризику до кількісного. Так, наприклад, в документі названо “мінімальний ризик”, що дорівнює 1 × 10–8, і “прийнятний ризик” – 1 × 10–5, з посиланням на те, що такі значення “використовуються в економічно розвинутих державах”. Вищі величини ризику названо “абсолютно неприйнятними”.

Отже, зміни щодо оцінювання ризиків у сфері пожежної безпеки вже близько, однак вони не гарантують спрощення таких розрахунків та встановлення більше прозорої процедури розрахунків. Так чи інакше, власникам об’єктів з масовим перебуванням людей, “висоток”, різноманітних потенційно небезпечних об’єктів тощо (див. перелік, поданий вище) незабаром доведеться доводити, що рівень ризику на експлуатованих ними об’єктах прийнятний.

Водночас, питання щодо порядку кількісного оцінювання ризику наразі залишається відкритим, оскільки офіційно затверджених методик його розрахунку (принаймні на рівні національного стандарту) в Україні до цього часу немає. Але, мабуть, навряд чи буде можливим та допустимим декларування прийнятності ризику з так званого “довідника-стеля”, або шляхом застосування нікому не зрозумілих суб’єктивних розрахунків.

Варто зауважити, що це питання є дійсно зовсім не простим і досить специфічним. Нагадаємо ще раз, що ризик – це добуток імовірності події та збитку від неї. І якщо збиток від пожежі (навіть якщо вона завдала шкоду життю та/або здоров’ю людей) ще можна перевести в грошовий еквівалент, то розрахувати (оцінити) цю саму ймовірність виникнення пожежі досить складно. Щоб у цьому переконатися – достатньо зазирнути у ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования. І справа не тільки і не стільки в складних математичних формулах, а в тому, що для визначення ймовірності виникнення пожежі необхідно знати ймовірність настання тієї чи іншої події. Цю саму ймовірність зазвичай визначають за статистичними даними, які накопичували роками, та яких немає у відкритому доступі. А це все ускладнює проведення розрахунків.

Інспектування територій

Відомо, що в шахи виграє той, хто краще вміє прораховувати на декілька кроків уперед. Також відомо, що проінформована людина – то людина озброєна. Ознайомившись із матеріалом статті, можна сказати, що принаймні правила гри вже є зрозумілими і принаймні перший з кроків, які необхідно зробити, стає очевидним. А от для самого здійснення такого кроку – за допомогою в розрахунку пожежних ризиків – краще звернутися до професіоналів своєї справи.

Наша компанія готова вам допомогти та забезпечити якісне виконання розрахунків пожежних ризиків, тому телефонуйте або надсилайте своє замовлення на електронну пошту.

Схожі записи