Державні будівельні норми

На даний час в Україні продовжується робота щодо оновлення та внесення змін до державних будівельних норм і приведення їх положень до сучасних тенденцій у будівництві та вимог сьогодення. Державні будівельні норми повинні відповідати всім сучасним вимогам.

Зокрема, на сайті Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіон), яке забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, представлено першу редакцію проєкту Зміни №2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво» за посиланням:

https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/building/tech-reg/normuvannia/proekti-budivelnih-norm-dlya-obgovorennya/persha-redakcziya-proyektu-zminy-%E2%84%96-2-dbn-a-2-2-32014-sklad-ta-zmist-proyektnoyi-dokumentacziyi-na-budivnycztvo/attachment/zmina-a-2-2-3-1/

Розробником даного документа є Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

Проєкт Зміни №2 є досить прогресивним та містить дуже цікаві інновації для України. Слід звернути уваги, що саме у цьому документі вибудовується підхід до застосування технологій будівельного інформаційного моделювання, яке наразі набирає все більших обертів в нашій країні, що, власне, корелюється зі світовим досвідом, адже у більшості європейських та західних країнах дане питання врегульовано на законодавчому рівні. Про BIM-технології за посиланням:

https://www.kmu.gov.ua/news/bim-tehnologiyi-pidvishchat-yakist-budivnictva-v-ukrayini#:~:text=BIM%2D%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97%20%E2%80%94%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4,%D1%89%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0.

Також до  вартих уваги нововведень слід віднести нову редакцію пункту 4.15 ДБН А.2.2-3:2014, яку пропонується викласти наступним чином: «Для об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС2 в проектній документації слід надавати розрахунок часу евакуації людей під час пожежі та часу настання критичних значень небезпечними чинниками пожежі для життя людей, а для об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС3 розрахунок індивідуального пожежного ризику».

На цьому пункті і зупинимося більше детально у цій публікації.

Для початку згадаємо, яким чином звучить чинна редакція вказаного пункту: «Для об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС2, ССЗ в проектній документації слід виконувати розрахунок часу евакуації людей з об’єкта відповідно до вимог ДБН В. 1.1 -7, ГОСТ 12.1.004».

  • В чому ж принципова різниця між чинною та оновленою редакцією та які наслідки вона за собою тягне?

Як ми всі пам’ятаємо (а хто не пам’ятає, тому нагадаємо), ГОСТ 12.1.004 на сьогоднішній день втратив чинність, натомість нормативного документа, який би вийшов на його заміну, по суті немає.

Так, дехто може зауважити, що з 01.01.2020 в Україні діє  ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення», проте диявол ховається у дрібницях: цей ДСТУ введений вперше. Обов’язковість його застосування регулюється загальним порядком відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про державні будівельні норми», стандарти є обов’язковими до застосування виключно у разі, якщо у будівельних нормах є посилання на них.

Тобто, теоретично, якби ДСТУ 8828:2019 був прийнятий на зміну ГОСТ 12.1.004, він би ставав автоматично обов’язковим. Але по факту посилання ДБН А.2.2-3:2014 на введений вперше ДСТУ 8828:2019 не містить, створюючи таким чином певну прогалину в проведенні розрахунку часу евакуації.

  • Також варто зауважити, що саме поняття «розрахунок часу евакуації людей з об’єкта» містить у собі просто цифру, яка показує, за скільки часу люди евакуюються із будівлі на зовні. Це число є просто визначеним і ні з чим не зрівнюється, тобто не дає загальної картини, чи є встановлений час евакуації людей безпечним, або ж навпаки. Доцільність проведення у такому випадку розрахунку залишається під питанням.

Інспектування проектної документації на системи протипожежного захисту

Нове ж формулювання положення дає змогу виправити непорозуміння, адже з набранням чинності змін визначений  фактичний час евакуації людей необхідно буде  порівнювати з часом настання небезпечних чинників пожежі, а саме: втрата видимості, зниження вмісту кисню і т.д. Таке порівняння і це дасть змогу провести адекватну оцінку прийнятих проектних рішень щодо забезпечення безпечної евакуації людей з будівлі.

Що стосується розрахунку індивідуального пожежного ризику, то дане поняття викладено в ДСТУ 8828:2019 «Пожежна безпека. Загальні положення» і визначається в ньому як кількісна характеристика можливості реалізації пожежної небезпеки, яка може привести до загибелі людини в результаті впливу небезпечних чинників пожежі.

Вказаний документ визначає прийнятний рівень індивідуального пожежного ризику, який повинен бути не більше ніж 10–5 на рік з розрахунку на кожну людину.

Розрахункове значення індивідуального пожежного ризику є прийнятним, якщо:

RІ ≤ RІН де

RІ — розрахункове значення індивідуального пожежного ризику

RІН — нормоване значення прийнятного рівня індивідуального пожежного ризику

І здавалося б усе дуже просто та зрозуміло: одне значення є, інше порахував, порівняв їх між собою і життя вдалося, але, як завжди, є нюанс.

Який саме? Спробуємо розкрити глибше.

Державні будівельні норми та сучасні тенденції у будівництві

Розрахункове значення індивідуального пожежного ризику RI,i для і-го сценарію пожежі розраховується за формулою:

RI,i = Qп,i·Pпр,i·(1 – Pе,i)·(1 – Кспз,і)·(1 – Ко.з.)·(1 – Кп.ф.)

де — Qп,i частота виникнення пожежі в будівлі чи споруді впродовж року, що визначається на підставі статистичних даних;

Pпр,i — ймовірність перебування людей у будівлі чи споруді, що визначається співвідношенням: Pпр,i = tфункц,і/24, де tфункц,і — термін перебування людей у будівлі в годинах.

Значення параметра P
пр,i приймається рівним Pпр,i = 0,33 за умови функціонування будівлі впродовж 8 год і п’ятиденного робочого тижня та Pпр,i = 1,0 за умови цілодобового функціонування будівлі впродовж тижня;

Pе,i — імовірність евакуації людей із будівлі чи споруди;

Кспз,і — коефіцієнт, ймовірної ефективності спрацювання систем протипожежного захисту;

Ко.з. — коефіцієнт запровадження організаційних заходів протипожежного захисту. Значення Ко.з. приймається як 0,8 за умови, виконання організаційних заходів визначених в НАПБ А.01.001;

Кп.ф. — коефіцієнт наявності протипожежних формувань. Значення Кп.ф. приймається як 0,8 за умови, якщо на об’єкті функціонує протипожежне формування.

І знову ж на перший погляд, все наче і зрозуміло і легко. А ніт.

Державні будівельні норми та сучасні тенденції у будівництві

Виникає закономірне питання, де брати інформацію щодо частоти виникнення пожежі в будівлі чи споруді впродовж року, що визначається на підставі статистичних даних (коефіцієнт Qп,i)?

Питання, як часто буває у нас, риторичне і поки що без відповіді, адже на даний час цих статистичних даних просто не існує.

Наприклад, для АЗС та АГЗП характерні пожежі, під час яких утворюється «вогняна куля», проте порахувати індивідуальний пожежний ризик для таких випадків ви просто не зможете, бо облік таких пожеж не ведеться, керівними документами МНС/ДСНС, що регулюють питання обліку пожеж, це просто не передбачено. До слова, виглядає «вогняна куля» ось так.

Державні будівельні норми та сучасні тенденції у будівництві

Таким чином, проєкт Зміни №2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проєктної документації на будівництво», який розробляється на даний час, є життєво необхідним та має наблизити нормативне регулювання до вимог сьогодення. Але, якщо приймати вказаний проєкт в існуючому вигляді та відірвано від змін до інших нормативних документів, то отримаємо чергові декорації та ілюзійні покращення.

Для реальних змін потрібен системний підхід, а не поверхневий у вигляді вирішення точкових питань. Врешті-решт, їх головна мета – практичне застосування, щоб поняття розрахунку індивідуального пожежного ризику було не просто «сухим визначенням» в нормативному документі, не черговим  «документом для галочки» для проходження  експертизи, не просто цифрами, які нічого не значать, а підґрунтям, на підставі якого можна робити висновки про забезпечення реальної безпеки для життя і здоров’я людей.

Для досягнення ж цієї мети потрібно провести ґрунтовну та глибоку роботу, змінити підходи до обліку пожеж, узагальнити частоту їх виникнення для певних типів будівель і споруд, зробити ці дані відкритими до використання спеціалістами та проектантами.

Без системності не буде дієвості.

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *